Що кажуть політики та відомі особи про обрання суддів:
В. Литвин: Все ветви власти опустили суд так, что теперь нужны титанические усилия, чтобы возродить его авторитет. Ведь он упал ниже всякого предела: очень часто судью увольняют за то решение, за которое другой служитель Фемиды получает поощрение. Я считаю, что судей надо избирать на соответствующих территориях и чтобы они были подотчетны местной общине и никому другому. Тогда будет порядок.
Экономические Известия
Суддя Юрій Василенко: Также огромное значение имеет выборность судей. Я считаю, что хотя бы на первый пятилетний срок судью должны избирать граждане того района, где он будет работать. Если судью избрали граждане, он будет, с одной стороны, правильно рассматривать дела, а с другой - чувствовать себя защищенным от произвола исполнительной власти. Обозреватель.
Віктор ЯНУКОВИЧ: - Судді повинні призначатися на посади на конкурсній основі з чітко визначеними кваліфікаційними вимогами до кандидатів на посади суддів. Дзеркало тижня
- В Україні потрібно раз і назавжди утвердити верховенство права. З цією метою слід невідкладно провести реформу судочинства. Обирати суддів повинен народ. Фраза
Павел Баулин: Судей надо избирать. Нет, не парламентом и пожизненно, а народом и на определённый срок, на альтернативной основе. Надо вернуть судьям и судам звания народных. И дело тут не в названии, а в возвращении ответственности судей перед народом и, на этой основе, - возвращения доверия к судебной власти. РДУ.
Микола Оніщук: Громадянське суспільство має тиснути на владу, на політиків, у тому числі такого рівня, як прем’єр-міністр, з метою домогтися створення реально незалежної та ефективної влади. Тут одними популістськими закликами, що, мовляв, давайте обирати суддів народом, проблему не вирішиш. Я завжди про це говорив відкрито, у тому числі нашим колегам з Партії регіонів, які запропонували у новому проекті Конституції обирати усіх суддів, починаючи з місцевих до Верховного Суду, на п’ять років на виборах.
Нам достатньо вад існуючих виборів до Верховної Ради, так тепер ще й виборів суддів,які будуть фінансуватися тією чи іншою фінансово-промисловою групою. Отже, в такому разі вони будуть мати свій Верховний Суд чи свою палату у суді, апеляційні суди у своїй області, чи там, де розташований важливий стратегічний об’єкт, який належить власнику, і перебуває під юрисдикцією певного суду. У такий спосіб взагалі можна зруйнувати судову систему з огляду на існуючу правову культуру та посилити вплив корпоративної складової бізнесу на формування суддівського корпусу . Вже не кажучи про те, що жодна європейська країна такого досвіду не має і не застосовує.
Єдине, що варто було б підтримати, це положення, яке відображене в коаліційній угоді Блоку Юлії Тимошенко та «Нашої України - Народної самооборони» - запровадження інституту виборних мирових суддів, які б мали розглядати найпростіші суперечки громадян побутового характеру. До речі, така традиція була ще з часів судової реформи царської Росії 1864 року і зараз існує в Російській Федерації. Мирові судді могли б взяти на себе певне навантаження з тим, щоб громадяни не зверталися одразу до державних судів з їхньою складною ієрархією, відповідними витратами, судовими зборами, адвокатами тощо. ГлавРед