Голова Верховного Суду України занепокоєний тривалими затримками у вирішенні парламентом питань щодо обрання суддів безстроково
Таку занепокоєність Василь Онопенко виклав у листі до Голови Верховної Ради України Володимира Литвина. У ньому Голова Верховного Суду, зокрема, наголосив, що змушений у черговий раз звернутися з приводу тривалих затримок у вирішенні парламентом питань щодо обрання суддів безстроково, оскільки в останні кілька років ця проблема стала хронічною. Починаючи з 2006 року, у профільному парламентському комітеті відбувається постійне накопичення подань щодо обрання суддів безстроково, які не розглядаються місяцями, а то й роками. Неодноразові звернення з цього приводу до парламенту не дали позитивного результату.
Нинішнє керівництво Комітету Верховної Ради з питань правосуддя, наголошує Василь Онопенко, як не забезпечувало, так і не забезпечує розгляд вказаних подань у передбачений законом строк. Відповідно до частини першої статті 10 Закону “Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України” профільний Комітет розглядає подання про обрання кандидата на посаду судді безстроково в місячний строк з дня надходження. У разі необхідності перевірки фактів, які не дають можливості прийняти рішення, цей строк може бути продовжений цим Комітетом, але не більше ніж на два місяці, за винятком випадків, коли строк продовження перевірки припадає на міжсесійний період роботи Верховної Ради.
У листі підкреслюється, що за наявною інформацією на сьогодні в Комітеті з питань правосуддя перебуває на розгляді близько 300 подань щодо обрання безстроково суддів загальних судів усіх рівнів. Так, досі не невирішені питання щодо рекомендації кандидатів на посаду судді безстроково, подання стосовно яких внесено до Верховної Ради ще у 2007 році. Не розглянутими парламентом є й подання, внесені Головою Верховного Суду у 2008 році, щодо 43 кандидатів на посаду судді безстроково, з яких 33 навіть не викликалися на засідання Комітету з питань правосуддя.
Із 268 матеріалів щодо обрання суддів безстроково, які були внесені у 2009 році, парламентом розглянуто з прийняттям відповідного рішення лише 28 (тобто, лише кожне десяте).
На переконання Василя Онопенка, зволікання із вирішенням питань щодо обрання суддів безстроково має істотні негативні наслідки для здійснення правосуддя. Це, зокрема, призводить до зростання навантаження на працюючих суддів, у зв’язку з чим погіршується оперативність та якість розгляду судових справ, знижується рівень захисту прав і свобод людини і громадянина – виникають серйозні проблеми із забезпеченням реалізації принципу доступності людей до суду та забезпечення їх права на вирішення судом справи упродовж розумного строку. Крім того, таке зволікання має негативні фінансові наслідки, оскільки упродовж цього часу кандидати на посаду судді безстроково, у яких закінчився 5-річний термін перебування на посаді судді, отримують заробітну плату судді, не здійснюючи при цьому правосуддя.
Ситуацію, яка склалася в окремих судах через несвоєчасне вирішення питань щодо обрання суддів безстроково, можна без перебільшення охарактеризувати як катастрофічну, вважає Василь Онопенко. Через зволікання із обранням суддів безстроково у деяких місцевих судах уже найближчим часом може не залишитися жодного судді, повноважного здійснювати правосуддя. У листі наводяться конкретні приклади, які вказують на таку ситуацію. Зокрема, йдеться про Київський районний суд м. Полтава, у якому з 13 суддів цього суду за штатом фактично протягом 2009 року працювали лише 4. При цьому матеріали щодо вирішення питання про обрання на посуду одного із суддів цього суду перебували на розгляді в профільному парламентському Комітеті більше 10 місяців, а щодо обрання ще п’яти суддів цього суду – перебувають на розгляді в Комітеті відповідно з лютого, липня та листопада 2009 року.
В іншому суді цієї області – Глобинському районному суді – на даний час працює усього один суддя (за штатом 5 суддів). Це призвело до того, що фактично без руху знаходиться понад 500 кримінальних, цивільних, адміністративних справ. Разом з тим, з вересня минулого року в Комітеті Верховної Ради з питань правосуддя перебуває подання щодо обрання судді цього суду безстрокового. Його розгляд Комітетом не здійснюється, незважаючи на направлене у жовтні минулого року до Комітету звернення Голови Верховного Суду з цього приводу.
У своєму листі В. Онопенко вказує на суб’єктивний підхід у вирішенні питань про внесення кандидатур суддів на розгляд Комітету. Це, зокрема, підтверджується недотриманням черговості розгляду таких подань, надання переваги з невідомих причин одним кандидатам і «відкладання у довгий ящик» інших. У той час, коли матеріали щодо одних суддів лежать у Комітеті місяцями і роками, розгляд інших здійснюється неймовірно швидко. Зокрема, наводиться приклад обрання суддею Вищого господарського суду Могили С.К., матеріали щодо якого у профільному парламентському Комітеті було розглянуто усього за один день: 17 лютого 2009 року ці матеріали надійшли до Комітету, наступного дня були розглянуті на його засіданні, і вже 19 лютого цього суддю було обрано парламентом на вказану посаду.
На переконання Голови Верховного Суду зазначене може свідчити про неналежну організацію роботи Комітету з питань правосуддя з розгляду вказаних питань, умисне перешкоджання формуванню суддівського корпусу у строки, встановлені законом, упереджене ставлення голови цього Комітету Ківалова С.В. до розгляду матеріалів про обрання певних суддів на посаду безстроково.
Враховуючи викладене, В. Онопенко просить Голову Верховної Ради з розумінням поставитись до вирішення зазначеної важливої для правосуддя проблеми і вжити заходів для прискорення розгляду парламентом подань про обрання на посаду судді безстроково.
ПРЕС-СЛУЖБА ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ