Із завершенням 2009 року всі державні підприємства і організації роблять підсумки роботи своїх установ. Не виняток і ВОАС. Ми звернулися до голови суду В.М.Кузьмишина.
- Віталіє Миколайовичу, яким видався 2009р. для ВОАС
Одним із критеріїв оцінки якості роботи Вінницького окружного адміністративно суду є кількість розглянутих справ і якість винесених рішень за звітний період. Лише за 2009 рік Вінницьким окружним адміністративним судом розглянуто більше 6 тис. адміністративних позовів. Варто відзначити, що ми маємо високу якість постановлених судом рішень, яка на сьогодні в Україні є однією з найкращих. Є й інші позитивні досягнення і напрацювання. Так в цьому році ми, як модельний суд, будемо працювати над проектом закону про внесення змін до КАС, який буде направлений на здешевлення судочинства. До речі, цей законопроект буде вже другим. Перший успішно зареєстрований у ВРУ , мета якого покращити виконання судових рішень та посилити контроль над цим процесом.
За 2009 рік судом задоволено велику кількість позовів фізичних та юридичних осіб до суб’єктів владних повноважень і захищені права позивачів на суму близько 90 млн.грн. Також судом стягнуто до бюджету з недобросовісних платників обов’язкових бюджетних платежів - більш ніж 37 млн.грн., до управлінь Пенсійного фонду України – більше 22млн.грн., до інших цільових фондів – близько 1,7 млн.грн.
Аналізуючи роботу установи, яку я очолюю, варто враховувати не лише сухі статистичні дані. Хотілося б відзначити те, що ми зробили для того, щоб бути відкритими для суспільства. У пошуках найсучасніших та найдосконаліших шляхів діалогу між громадянами та органами влади створено офіційний веб-сайт (www.voas.gov.ua). На ньому ми пропонуємо громадянам ознайомитися з графіком розгляду кожної справи та отримати повну щотижневу статистичну інформацію про роботу суду. З цією ж метою встановлено інформаційний кіоск, який підключений до електронної системи документообігу, де сторони у справі можуть слідкувати за рухом власної справи. В кіоску також є доступ до Інтернет-ресурсів, які громадяни можуть використовувати під час підготовки до судових засідань.
Однак ми пішли далі. Всім відомо, що на сьогодні поштовий зв'язок значно програє у якості новітнім електронним технологіям і його подальше використання є занадто дорогим з фінансової точки зору. Тому у нас розпочато експеримент, згідно якого органи державної влади, що є позивачами та відповідачами по справі, отримують поштові повідомлення електронною поштою. І це вже дало свої результати оскільки по цій статті витрат ми почали витрачати в два з половиною рази менше коштів. Цим експериментом зацікавилися в Державній судовій адміністрації України.
Розпочато також експеримент щодо інформування громадян за допомогою SMS-повідомлень, де використовуються можливості безкоштовних Інтернет-ресурсів, які дозволяють в день надіслати із суду близько 200 повідомлень. Надіславши SMS-повідомлення з номером своєї справи громадянин отримує SMS-відповідь, в якій вказується дата та час засідання по цій справі.
В Вінницькому оружному адміністративному суді, вперше в Україні, було введено в дію автоматичний розподіл справ, завдяки якому, програма сама призначає суддю по справі,що дозволило зробити процес ще більш відкритим та прозорим для громадян.
- Сьогодні багато розмов ведеться щодо реформи судової системи. Чого Ви очікуєте від цих реформ?
Якщо говорити про судову реформу, то це реформування повинно бути послідовним, чітким і ефективним. Для реформування судової системи потрібно починати із забезпечення наших судів професійними кадрами, комп’ютерною технікою, відповідними приміщеннями. На мою думку, не потрібно вводити зараз, наприклад, автоматизовану систему діловодства по всій країні і при цьому вимагати, щоб керівники судів несли відповідальність при забезпеченні виконання цього закону. Якщо всі суди не будуть забезпечені потрібним обладнанням, то вони не зможуть виконати умови цього закону. Для порівняння: щось посіємо, не зоравши землю, не внісши відповідних добрив, тощо. Зрозуміло, що доброго врожаю ми не отримаємо. Тому я глибоко переконаний, що реформування потрібно робити послідовно, починаючи з аналізу потреб та недоліків кожної установи. Щоб говорити про реформи судової системи ми повинні чітко визначити, що конкретно нам потрібно змінювати, створювати або знищувати. А для цього нам потрібна модель по якій будуть робитися оцінки і виявлятися недоліки, а вже потім розповсюджувати це по всій країні.
- Що, на Вашу думку, потрібно для того щоб адміністративна юстиція працювала ефективніше
Перш за все почнемо з самого поняття адміністративної юстиції, яка є механізмом судового захисту прав особи від порушень з боку органів державної влади. Здійснюючи розгляд справ, суди виконують головний обов’язок держави – утверджують і забезпечують захист прав і свободи людини, як найвищої соціальної цінності. За результатом такого розгляду визначається і ефективність роботи владного органу, дії якого оскаржено. Слід підкреслити, що адміністративні суди також здійснюють розгляд справ за ініціативою владних органів. Але і в таких справах, здійснюючи захист інтересів держави, знову ж таки досягається та сама мета – захист прав людини. Адже в адміністративних справах за зверненням державного органу до фізичної чи юридичної особи преорітетним є захист прав, свобод та інтересів саме особи.
Для того, щоб адміністративна юстиція в Україні працювала ефективно потрібно створити модель, і наша Вінницька область якнайкраще для цього підходить. Я ініціюю це на державному рівні, щоб показати, як ефективно може працювати адміністративна юстиція у взаємодії із іншими судами та державними органами, і як її робота в подальшому може залежати чи впливати на органи влади.
Судова гілка влади, як, по суті, і кожний державний орган, повинна забезпечувати потреби суспільства. На сьогодні звідусіль лунає безліч розмов про недовіру громадськості до правосуддя в цілому, про те, що звертатися до суду за захистом своїх прав – пуста трата часу. І постає питання – а чому це так? Важливо зрозуміти, що корінь цієї проблеми полягає в тому, що особі, на справді, байдуже в порядку якого судочинства, яким судом та за яким кодексом здійснюється розгляд справи. Не є для неї принциповим також питання, яким суддею буде розглядатися справа: порядок його обрання, строк його повноважень, вік, тощо. Важливим для неї є лише кінцевий результат, тобто мета, задля якої особа взагалі звернулась до суду. Реалізація ж такої мети, нажаль, не залежить виключно від суду та не закінчується на етапі прийняття ним рішення, оскільки надалі людину чекає виснажливий та не завжди позитивний етап його виконання. І скільки не вдосконалюй судову владу – вона не наблизиться до людини ані на крок, допоки не буде вирішена проблема поваги до суду, судових рішень та їх виконання.
В глобальному розумінні судове рішення заповнює прогалини законодавства, які і стали причиною виникнення спору. Це дає зрозуміти, що судове рішення має силу закону, а відтак є частиною законодавства, необхідність дотримання якого, в правовій державі, взагалі не може ставитись під сумнів. Замислимось: і чого ж тоді варте рішення суду, якщо воно не виконується? Ось той «наріжний камінь», який заважає побудувати дієву і ефективну судову систему, яка б працювала як один злагоджений механізм.
- Сьогодні багато говорять про недовіру до суду і суддів. Як ви це прокоментуєте.
Я впевнений, що не можна дорікати усій судовій системі. Ви ж зверніть увагу, хто сьогодні пропагандує таке відношення до судочинства. Це наші політики або звичайні громадяни, в яких правова культура на дуже низькому рівні і вони ніяк не можуть позбавитися своїх, роками створених, стереотипів недовіри до судів. Для того, щоб подолати ці стереотипи і зробити крок вперед до громадян, наші суди повинні бути відкритими. А довести суспільству, що ми відкриті дуже складно. Особисто наш суд робить все для того, щоб з впевненістю сказати, що ми працюємо прозоро. На мою думку людина повинна знати, які рішення суд приймає, на що вони направлені, як захиститися, куди звернутися, яка судова практика і т.д. Все повинно бути прозоро і практично. Ми також повинні звернути увагу на підвищення рівня правової культури наших громадян, а для цього потрібно виховувати підростаючі покоління у відповідному руслі. Ні одна людина не існує сама по собі. Кожен з нас може жити лише серед людей і зв’язаний з ними безліччю найрізноманітніших відносин. Тому, в першу чергу, ми повинні вчитися поваги один до одного. Завжди потрібно слідувати правилу - стався до людей так, якби ти хотів щоб ставились до тебе. Якщо ти будеш щирим до людей, то і люди навколо тебе будуть щирими, якщо хочеш щоб тебе не ображали – сам не ображай інших. Це повинно бути скрізь: в побуті, в сім’ї, на роботі. Якщо буде так - тоді і позовів до судів буде менше, особливо до цивільних, люди будуть вирішувати свої питання мирно між собою. На засадах загальної культури народу ґрунтується і правова культура, яка є відображенням рівня розвитку кожної держави. Та формування правової культури не є відокремленим процесом від розвитку інших видів культури – політичної, моральної, естетичної. Їх поєднує спільність завдання – створення морально-правового клімату в суспільстві, який би гарантував особі реальну свободу поведінки в поєднанні з відповідальністю перед суспільством, забезпечував її права, соціальну захищеність та повагу її гідності. Хотілось би бачити правово-активне суспільство. Адже, на відміну від держав з тоталітарним режимом, у демократичній державі потрібна особа активна, зацікавлена в реалізації правових норм і принципів у всіх сферах життєдіяльності. І за таких умов людина стала би центром економічних, соціальних, політичних, культурних процесів, і в такій державі, я впевнений, хотів би жити кожен.
Підтримка сайту: Швейцарська агенція з розвитку та співробітництва