МІЖНАРОДНИЙ ФОНД
УКР ENG
 
news
/Forum/0_Forum.php

 

Швейцарська Конфедерація

 

 

 

 

 Дайджест  /  

 

Зміни починаються зсередини

В АРССУ підбили підсумки річної роботи та поділилися сподіваннями на майбутнє

 

Члени асоціації переконані, що, об’єднавши зусилля, зможуть удосконалити діяльність системи правосуддя та захистити її незалежність

Однією з найпомітніших подій 2016 року в суддівській сфері стало створення Асоціації розвитку суддівського самоврядування України. Вона поставила перед собою амбітну мету — стати опорою суддівського самоврядування та об’єднати суддів-лідерів. «ЗіБ» уважно стежить за розвитком об’єднання, яке 22 січня відзначає першу річницю заснування. Як працювала АРССУ, що вдалось реалізувати, а що ні, які плани на 2017 рік? Із цими запитаннями ми звернулися до президента асоціації, судді Львівського окружного адміністративного суду Володимира Кравчука. Водночас він запропонував обговорити їх з колегами по організації. Тож вийшло колективне інтерв’ю, в якому члени об’єднання підбили підсумки діяльності, а також розповіли про цілі на найближчий час.


 «Зміцнення судової влади, підвищення її авторитету та незалежності — досить амбітна мета»

Ганна БОНДАРЕНКО,
суддя Господарського суду м.Києва

— АРССУ працює вже більш як рік. Які цілі ви ставили під час її створення і чи вдалося їх досягти?

— Рік тому завдяки спілкуванню у Фейсбуку в групі, яка була створена для обговорення проблем суддів, котрі тривалий час очікували обрання безстроково, судді різних юрисдикцій вирішили об’єднати зусилля. Це було зроблено для зміцнення судової влади шляхом посилення суддівського самоврядування та реалізації потенціалу її лідерів.

Насамперед хотілося, щоб асоціація об’єднувала людей ініціативних та небайдужих, щирих та чесних у прагненні працювати на благо суспільства та обраної професії, які були б однодумцями щодо перетворень судової влади. Думаю, що мету об’єднати однодумців, кожний з яких є особистістю-лідером, ми реалізували повною мірою.

Зміцнення судової влади, підвищення її авторитету та незалежності — досить амбітна мета. Її неможливо досягнути за рік. Але в цьому напрямі ми зробили немало та показали на особистому прикладі, що головне не посада, а людина та її прагнення чесно та сумлінно працювати, втілювати свої ідеї та задуми в життя. І краще — з однодумцями.

«Бувають правильні зусилля, але поки вони нескоординовані, їх ефективність низька»

Дмитро МОВЧАН,
суддя Ленінського районного суду м.Дніпропетровська

— Впродовж минулого року було проведено 6 регіональних форумів. Чому було обрано саме такий формат роботи? Чи виправдав він себе?

— У регіонах спостерігався інформаційний вакуум щодо реального стану судової реформи. Майже всі важливі заходи відбуваються у м.Києві, і для більшості суддів вони були недоступні. Такий стан справ нас не задовольняв. Тим більше що багато хто з правників на місцях займає активну, в багатьох випадках критичну позицію щодо окремих непродуманих реформаторських ініціатив і заявляє про це, намагаючись запобігти помилковим рішенням. Бувають правильні зусилля, але поки вони нескоординовані, їх ефективність низька.

Саме тому ми прагнули створити комунікативні майданчики і розпочати конструктивний полілог за участю очільників судової влади, суддів усіх інстанцій та спеціалізацій, представників усіх правничих професій та громадськості. І такий формат роботи, як форум, найбільше відповідав цим потребам. Реєстрація на форуми є відкритою для всіх охочих, вони передбачають дискусію. Учасники чули багато цікавої, актуальної інформації від голови та членів Вищої ради юстиції, Голови та суддів Верховного суду України, членів ВККС, Ради суддів, брали участь в обговоренні, мали можливість ставити відверті запитання, звертали увагу на актуальні, на їхній погляд, проблеми та могли висувати пропозиції. На форумі можуть виступати всі. Для цього є відповідна частина «Вільний мікрофон».

Практика форумів довела, що рівень довіри учасників такої дискусії один до одного дуже високий. Все відразу й наживо! Наші судові форуми стали найважливішими регіональними подіями, участь в яких взяли близько 500 суддів. Це і є та база, на якій буде триматися суддівське самоврядування в регіонах.

— Після організованого асоціацією форуму у Вінниці «ЗіБ» опублікував статтю, присвячену запровадженню електронного правосуддя. Однак деякі коментарі до неї зводились до того, що суддям, мабуть, «нічого робити», якщо вони думають про це. Чому виникає така реакція у людей? Причина — у відсутності віри в позитивні зміни?

— Стратегічна нарада Вінницького регіонального судового форуму була присвячена електронному суду. Учасники судового процесу, хто мав справу з елементами електронного суду, могли оцінити їх зручність. Отримати процесуальний документ на електронну адресу чи судову повістку — за допомогою СМС-повідомлення зручніше та значно швидше, ніж поштою. А чого варта можливість ознайомитися з матеріалами справи он-лайн, не виходячи із дому, чи подати до суду процесуальний документ за допомогою електронних засобів зв’язку, не стоячи в черзі в канцелярії, або відстежувати рух справи в суді через Інтернет? Відповіді очевидні.

Впровадження сучасних інформаційних технологій робить український суд ближчим, доступнішим, зручнішим та дешевшим для споживача судових послуг. Це також не в останню чергу демонструє прозорість діяльності суду. Однак про ці позитивні явища чомусь розповідають виключно профільні ЗМІ. Є ще певні правові, організаційні, фінансові проблеми. Але сама концепція переходу на електронне судочинство поза сумнівом. Розумної альтернативи просто не існує.

— В минулому році судова система стала більш відкритою. Активніше працюють судді-спікери, в різних регіонах відбуваються брифінги суддів. Також на суддівські форуми запрошували представників місцевих ЗМІ. Чи змінилася тональність висвітлення діяльності судової системи за цей час?

— Висвітлення роботи судів у ЗМІ та інформування громадськості — це один з пріоритетів судової влади. Діяльність судів — це об’єкт підвищеного інтересу, і журналісти найбільше впливають на формування громадської думки про суд та його роботу.

Тривалий час судова система сприймалась як закрита структура. Це не в останню чергу обумовило дефіцит довіри з боку суспільства. Часто ситуацію загострювали й ЗМІ, наповнюючи інформаційний простір виключно негативними новинами про діяльність судів. Поширення неперевіреної, спотвореної інформації про суди та судові процеси стало швидше правилом, ніж винятком. За умови відсутності коментарів з боку представників судів вона сприймалася читачами як правдива.

Часи змінюються. Суд повинен мати право голосу. В судах уже працюють судді-спікери та прес-служби, є прес-центр судової влади, є веб-сайти та сторінки судів у соціальних мережах. Усе це створює організаційну систему, яка забезпечує інформаційну взаємодію із суспільством.

Коли судді-спікери та прес-служби судів активно «включились» у роботу, тональність висвітлення діяльності судової системи почала поступово змінюватись. Тепер журналісти, а через них і суспільство можуть отримати відповіді на актуальні питання. От тільки нам і далі говорять, що в людей немає попиту на правдиву інформацію про систему. А ми думаємо, що в Україні ще не вміють цікаво писати про суди. Один з проектів асоціації якраз стосується розвитку судової журналістики. Сподіваюсь, у цьому році будуть перші позитивні результати.

«Судова система виявилася не готовою до протидії брудним інформаційним потокам»

Юлія БЕЗДОЛЯ,
суддя Господарського суду Одеської області

— Скільки суддів вирішили увійти до складу асоціації? В чому полягає їхня мотивація?

Асоціація — це команда однодумців, проте вона не є масовою суддівською організацією. Збільшення формального членства не пріоритет. Ідея була в тому, щоб об’єднати суддів, які відчувають себе готовими брати додаткове громадське навантаження задля розвитку судової влади та побудови сильного, справедливого суду. Асоціація — це спілка ініціативних суддів. Кожен член АРССУ обирає певний напрям своєї роботи в команді, за який він відповідає, також генерує ідеї та втілює їх у життя. У нас немає пасивного членства.

Ми об’єднались, маючи спільні бажання та прагнення, поділяючи єдину ціннісну платформу. У нас немає вираженої ієрархії, якихось непорозумінь або суперництва. Кількість членів поступово збільшується в міру того, як долучаються судді, з якими відчувається єдність поглядів, моральних цінностей та ідей.

Особисто я захотіла вступити в асоціацію на етапі її створення, під час спілкування з колегами у Фейсбуку, де зареєструвалася після початку масових та популістських медіа-атак проти судової влади та суддів у ЗМІ.

Я бачила, що судова влада хоча й поступово, але змінюється та трансформується. Водночас відчула й руйнівні процеси. Судова система виявилась не готовою до них, до протидії брудним інформаційним потокам у ЗМІ. В цьому важко знайти винних. Єдиного центру, відповідального за створення позитивного іміджу судів та об’єктивне висвітлення їх роботи у ЗМІ, ніколи не існувало, судова влада традиційно була закритою, непублічною та консервативною.

АРССУ — за судову реформу. Але ми прагнемо не допустити знищення судової влади. Ми за відкритий, справедливий, сильний суд, в якому люди шукатимуть та знаходитимуть правду та справедливість, за порядних високопрофесійних суддів, до яких люди відчуватимуть довіру. Це і є те, що нас об’єднує.

— Які ключові виклики стоятимуть перед судовою системою у цьому році?

— У 2017 році головним викликом, на мою думку, буде збереження судової системи від руйнування через кадрові питання. Рік обіцяє стати роком суцільних конкурсів у суди всіх інстанцій, кваліфікаційних оцінювань, іспитів. Багато суддів підуть у відставку. Катастрофічний брак кадрів — дуже загрозливе явище для судової системи, оскільки об’єктивно їх немає ким замінити. Безвідповідальні заклики до повної заміни суддівського корпусу, тривала бездіяльність парламенту та Президента щодо обрання та призначення суддів де-факто призвели до втрати громадянами права на справедливий суд, гарантованого державою. У 8 районних судах суддів з повноваженнями не залишилося взагалі. У цих умовах найважливіше — забезпечити безперервність роботи судової системи.

Судова влада та судді стають більш відкритими, публічними, тому маю надію, що 2017 рік стане поворотним для «налагодження відносин» між судовою владою та громадянським суспільством. Люди почнуть усвідомлювати та, головне, — відчувати, що тільки суд може забезпечити дотримання їхніх прав та справедливість, як це й повинно бути в демократичній, правовій державі.

«Сильний суд — це найважливіше для держави, яка прагне стати правовою»

Андрій ІВАНОВ,
суддя Перевальського районного суду Луганської області

— Чи були випадки, коли об’єднанню вдалося просунути ту чи іншу ініціативу? Чи відчуваєте, що до позиції асоціації дослухаються в «офіційних» судових інституціях?

— Одне із завдань асоціації — сприяти вдосконаленню законодавства. Для цього створено експертну групу, яка узагальнює пропозиції членів об’єднання, інших суддів та готує висновки. У 2016 році АРССУ надавала висновки щодо проектів законів «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищу раду правосуддя». З ними можна ознайомитися на сайті. Зараз триває аналіз законопроектів щодо нових процесуальних кодексів.

Висновки надсилаємо до Ради з питань судової реформи. Частину наших пропозицій було враховано, але більшість не знайшла підтримки. Можливо, тому, що ми оцінюємо законопроекти з позиції концепції сильного суду. Для нас принциповими є три ключові принципи:

- жодних обмежень гарантій незалежності суду;

- жодних утисків суддівського самоврядування;

- неминучість виконання судових рішень.

Усе, що не посилює ролі суду в суспільстві, є недостанім. Сильний суд — це найважливіше для держави, яка прагне стати правовою.

«Слід утриматися від «реформування відреформованого» хоча б на 5 років»

Андрій ЖУК,
суддя Тернопільського окружного адміністративного суду

— На одному із судових форумів пролунала думка, що до активної діяльності з метою вдосконалення судової системи готові небагато суддів. Чи зможе за таких обставин мати вагомий вплив будь-яке суддівське об’єднання? Що слід зробити, аби над процесом перетворень працювало якомога більше суддів?

— Така проблема дійсно існує. Обумовлена ця ситуація двома чинниками. По-перше, переважна більшість суддівського корпусу — консерватори, і їм іноді складно відкрито й публічно висловлювати свої ідеї та пропозиції щодо реформування судової влади. По-друге, у багатьох «опустилися руки», оскільки за останні кілька років при проведенні судової реформи прислухалися до будь-яких думок, тільки не до професійних пропозицій суддівської спільноти.

Саме для того, щоб дати можливість представникам судової системи бути почутими, й створювалася наша асоціація, як і інші суддівські громадські організації.

Насправді серед суддів у різних регіонах та в суддівських колективах є неформальні лідери — люди, які мають своє бачення реформи як судової системи, так і суміжних інститутів. Але такі лідери були відомі лише вузькому колу, і не завжди їм вдавалося донести свої думки та пропозиції до широкого загалу. Ще 2 роки тому судді різних судів з одного міста не спілкувалися та не завжди знали один одного.

Обраний формат — регіональні судові форуми різної тематики із запрошенням представників РСУ, ВККС, ВРЮ — допомагає знайти серед суддів лідерів, які в подальшому змогли б претендувати на участь у роботі зазначених органів та формувати порядок денний судової влади.

Останнім часом судді потроху почали «прокидатися». Вони ведуть блоги, пишуть не тільки у професійні, а й у загальносуспільні видання. У Фейсбуку створено кілька відкритих груп та сторінок («Судові новини», «Судді України», «Судова правда»), де активно обговорюються актуальні проблеми.

Але основною причиною пасивності суддів є ігнорування владними інституціями пропозицій, висловлених у суддівському середовищі. У більшості випадків такі пропозиції подаються суспільству як намагання законсервувати наявне становище, як протидія реформі та очищенню. Це, звісно, не так. Але голосу судової влади ніхто не чує.

— Цього року продовжуватиметься судова реформа. Чому так часто виникає потреба у змінах судової системи? В цьому більше політики чи дійсної необхідності змін?

— Судова влада реформується перманентно впродовж останніх 25 років. Кожна нова політична сила або політичний лідер, коли приходять до влади, в першу чергу розпочинають нову судову реформу, вважаючи, що все зроблене до них було неправильним та не відповідало вимогам суспільства. І так протягом усього періоду незалежності нашої держави. Починаючи з 1991 року в Україні триває судова реформа.

Основна проблема полягає в тому, що в державі не було єдиної довгострокової концепції реформування судової влади, не було чіткого бачення кінцевого образу суду. Кожна нова влада намагалася повернути процес реформування в тому напрямку, в якому їй було вигідно. Іноді такі «повороти» призводили до реформ заради реформ, а не до реального забезпечення незалежності суду та справедливого правосуддя.

Через це третя гілка влади перетворилася на безвладну «судову систему», на яку ніхто не зважає, рішення якої можна ігнорувати і не виконувати. І за це нічого не буде.

Мало змінити систему судоустрою та основні процесуальні кодекси. Треба цій системі дати попрацювати, подивитися на результати, виявити недоліки та усунути їх причини. Реформа — це точна, ювелірна робота. А краще прорахувати всі ризики наперед і запобігти їм. Неякісне законодавство — це нескінченний, хронічний головний біль судів. Неузгодженість та плутанина в законах дратують людей, а цапом-відбувайлом є суд.

Сучасний етап судової реформи найглибший. Було внесено зміни до Конституції, які кардинально посилюють гарантії незалежності суддів. Це шанс для судів стати дійсно незалежною владою.

Результати реформи ми побачимо лише за кілька років. Щоб вона завершилась успішно, слід утриматися від «реформування відреформованого» хоча б на 5 років, і лише потім робити висновки. Якщо ж політики будуть ставитися до судової влади як до майданчика для нескінченних реформаторських експериментів, успіху ми ніколи не досягнемо.

«Недовіра до влади загалом — ось справжня проблема. І вона не вирішується публічним взаємоприниженням»

Володимир КРАВЧУК,
суддя Львівського окружного адміністративного суду

— Опитування щодо рівня довіри до судової системи інколи демонструють кардинально протилежні цифри. Чи є дослідження, яким довіряли б особисто ви? Які тенденції спостерігаються останнім часом — до зростання довіри чи навпаки?

— За останні роки суспільство залякали найнижчим рейтингом довіри до судової влади. Це хороший інструмент для створення й підтримки суспільного запиту на докорінну судову реформу. Чим гірший суд, тим легше його зруйнувати, щоб потім перебудувати.

Рейтинги оприлюднювалися різні. Ми через Раду суддів намагалися отримати копії звітів про соціологічні дослідження, щоб з’ясувати, звідки цифри. Але ніхто нічого не надав. Сумніваюся, що більшість рейтингів опирається на хоча б якісь об’єктивні дані. Швидше за все, цифри вигадані під потреби.

За останніми даними, висвітленими на Національній раді реформ, рівень довіри до суду трішки вищий, ніж до парламенту та Уряду. Але це все в межах якихось 12—15%. Цікаво (безвідносно до конкретних рейтингів), що в тих, хто в суді бував особисто, рівень довіри вчетверо вищий. Значить, думка про недовіру сформувалася під впливом чужої, а не власної оцінки.

У грудні проект «Відкритий суд» оприлюднив власне дослідження, за яким «довіряють суду» 14% і «більше довіряють, ніж ні» — 23% (загалом — 37%). Це і є близький до реального рівень довіри.

Недовіра до влади загалом — ось справжня проблема. І вона не вирішується публічним взаємоприниженням і цькуванням. Представникам різних гілок влади час зрозуміти: ми конституційні партнери, а не конкуренти. Ми солідарно відповідаємо за порядок у країні, але кожен повинен робити лад (звідси і «влада») на своїй ділянці.

Судова реформа стартувала. Суспільству потрібно демонструвати позитивні результати. У ЗМІ буде більше позитивних новин. Думаю, рейтинг судової влади цього року почне стрімко зростати. Cуд повинен мати найвищу довіру в державі! Це наша мета.

«Хочемо провести ще хоча б 4 форуми в інших містах. Міста поки що вакантні. Приймаємо заявки»

Вікторія КИЦЮК,
суддя Солом’янського районного суду м.Києва

— Які плани в асоціації на цей рік? Які питання порушуватимуться? Чи продовжиться практика проведення форумів у різних містах?

— Плани грандіозні! На початку березня пройде Закарпатський регіональний судовий форум. Жіночий. Тема жінки в мантії розкрита недостатньо. Звісно, будемо говорити й про авторитет суду та поточну проблематику. Хочемо провести ще хоча б 4 форуми в інших містах. Міста поки що вакантні. Приймаємо заявки.

Почнемо серію заходів для обговорення стандартів доказування у кримінальному судочинстві. Бо КПК у нас один, але читають його всі по-різному. Адвокат, прокурор, суддя — кожен крізь свої окуляри. От і виникла ідея обговорити єдиний масштаб оцінки доказів, зрозумілий для всіх. Сподіваємося на стратегічне партнерство з Асоціацією слідчих суддів, спільно з якою ми провели вже кілька заходів, а також з асоціаціями адвокатів та прокурорів.

Питання захисту авторитету та незалежності суддів планується перевести в практичну площину. Є домовленість про започаткування спільного проекту з Асоціацією правників України. Суддя повинен бути захищений юридично та інформаційно. На кожен випадок протиправних дій проти судді має бути реакція, їх необхідно розслідувати й притягати винних до відповідальності. На жаль, РСУ не знайшла ефективного механізму захисту суддів, які звертаються по допомогу.

Асоціація відкрита для співпраці й готова допомагати реалізовувати будь-які ініціативи, котрі роблять суд кращим.

Болюче питання — призначення суддів, повноваження яких уже закінчились або закінчуються в цьому році. Це близько 1500 професійних суддів, доля яких залишається невизначеною, що впливає на строки розгляду справ та спричиняє надмірне навантаження на інших суддів. У цьому напрямі розраховуємо на плідну співпрацю з ВРП та ВККС.

«Сподіваюсь і на подальше поглиблення публічності суддів, що сприятиме підвищенню їхнього авторитету»

Владислав РУДЕНКО,
суддя Брусилівського районного суду Житомирської області

— Що побажали б колегам у новому році? Які ваші надії на цей рік?

— Насамперед хочу подякувати нашим постійним партнерам: ВРП, ВККС, РСУ, ВСУ, АПУ, представникам міжнародних організацій, які підтримували наші ініціативи: проектам USAID «Нове правосуддя», ЄС — «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні», DRI, ОБСЄ та всім, хто сприяв становленню асоціації.

Хочу побажати колегам звичайних людських гараздів: кохання, сімейного щастя, духовного спокою, внутрішньої рівноваги та міцного здоров’я. А ще багато якісного кіно, музики, театру, поезії, живопису, цікавих людей та яскравих емоцій.

У професійному житті бажаю всім нам, попри труднощі сьогодення, зберігати витримку, сміливість, внутрішню силу та міцність духу, загострене відчуття справедливості.

Незважаючи на всі брудні політичні технології впливу, соціальні та економічні негаразди, що призводять до розчарування, роздратування та смутку в суспільстві, бажаю нам кожного дня бути чинником віри в Батьківщину і поваги до неї кожного громадянина, гарантувати верховенство права як запоруку одужання та розвитку країни.

У новому році маю сподівання на те, що правові норми в організації судівництва конструктивно та справедливо втілюватимуться в життя та сформують стабільну, ефективну й доступну для громадян систему судового сервісу. А підвищення якості законотворчості та оновлення системи виконання судових рішень забезпечать її ефективність.

Сподіваюсь і на подальше поглиблення публічності суддів, що сприятиме підвищенню їхнього авторитету. Слід відзначити, що українські суди вже «на марші» в цьому напрямку. Судді звітують перед громадою та будують діалог з нею за допомогою засобів масової інформації, громадських об’єднань, прес-служб, спікерів тощо.

Такі ж великі сподівання маю на те, що в новому році врешті-решт набудуть константності умови проходження служби в системі судочинства. І що люди, найняті державою на цю службу, не позбавлятимуться правової визначеності, перебуваючи у стані перманентних змін у трудових відносинах з державою, а отримають визнання та достойну оплату своєї праці.

Добра і миру всім нам у новому році!

ОЛЕКСІЙ ПИСАРЕВ

Джерело: zib.com.ua
21.01.2017

Сьогодні
28 травня 2022

Анонс подій:

 

 

 


Архів заходів Центру>>

 


 

Опитування (архів)


підписатися на        розсилку новин з сайту
підтвердити підписку
нагадати пароль
відписатися



Наші публікації:

 

Архів публікацій>>

 


 

 
© 2001-2016. Центр суддівських студій. При копіюванні матеріалів та/або розміщенні їх у будь-якому інформаційному виданні -
посилання на Центр суддівських студій обов'язкове. E-mail: info@judges.org.ua, judges@i.com.ua

Підтримка сайту: Швейцарська Конфедерація