МІЖНАРОДНИЙ ФОНД
УКР ENG
 
news
/Forum/0_Forum.php

 

Швейцарська Конфедерація

 


 

 

 

 Дайджест  / Центр суддівських студій 

 

Етика судового процесу: бачення суддів, прокурорів і адвокатів

 

24 листопада 2017 року у місті Києві за ініціативи Національної академії прокуратури спільно із Генеральною прокуратурою, Українською асоціацією прокурорів, Асоціацією розвитку суддівського самоврядування та Асоціацією адвокатів України відбувся круглий стіл:  «Професійна етика судового процесу». Учасниками заходу були адвокати, судді, прокурори, представники виконавчої служби, громадських організацій, які вперше за багато років зібрались разом за одним круглим столом для обговорення питання професійної етики.

Під час заходу було обговорено актуальні питання формування професійної етики судового процесу, удосконалення правил суддівської, прокурорської та адвокатської етики, а також проблем етичних конфліктів у судовому процесі.

Станіслав Батрин виконавчий директор Комітету етики правосуддя ГО «Відкрита країна (проект «Відкритий суд, зауважив, що справедливість судового процесу складається, окрім самого рішення, із того, наскільки були дотримані процесуальні та етичні правила під час судового розгляду.

Під час конференції було зосереджено увагу на основних проблемних аспектах дотримання правил етичної поведінки. Зазначено, що  учасники процесу не готові говорити своїм колегам про порушення ними правил етики. Так, пан Батрин навів  приклад, коли в одному із судових засідань в Харкові адвокат непристойно висловився. Було запропоновано  прямо під час цього засідання присутнім адвокатам підняти питання про виключення цієї особи зі складу адвокатської колегії. Серед багатьох присутніх представників колегії руки підняли лише декілька осіб.

Низьким є рівень підготовки деяких учасників процесу і, відповідно,  недостатній рівень їх обізнаності щодо правил належної етичної поведінки.                        
Не всі судді готові бути справжніми арбітрами судового процесу.

Викладач Національної академії прокуратури Ігор Вернідубов зазначив, що у минулі часи в середньому лише половина кримінальних справ розглядались за участю представників державного обвинувачення. Пан Вернідубов навів статистику, що за 1991 рік лише 45% справ розглядались за участі  прокурорів. У зв’язку із цим за відсутності прокурорів судді під час процесу були вимушені фактично вставати на бік обвинувачення. Тому тенденція щодо того, що судді знаходяться «ближче» до сторони обвинувачення певною мірою зберігається й у незалежній Україні. Однак прийняття нового Кримінального процесуального кодексу 2012 року повинно усунути всі перепони стосовно забезпечення принципів змагальності і суддівської незалежності.

Адвокат і експерт програм правоохоронної та судової систем «Українського інституту майбутнього» Тетяна Ющенко додає, що після 2014 року судді перебувають у деморалізованому стані. Адже, якщо суддя, приміром, видалить якогось учасника процесу за неповагу до суду, то потім цей учасник подасть скаргу до Вищої ради правосуддя, і суддю можуть звільнити. Також видалення учасника процесу призведе до постійного конфлікту із ним, що буде підставою для відводу судді у  наступних справах.

Чималу шкоду спричиняє так зване «фейсбушне правосуддя».

Як зауважує Тетяна Ющенко, суть цієї проблеми полягає у наступному. Один із невдоволених судовим рішенням учасників процесу викладає в інтернет, зокрема у соціальну мережу «Facebook» фото якогось документа по справі, який супроводжується численними негативними коментарями та нецензурними виразами у бік судді, прокурора, адвоката. Як наслідок, в очах громадськості решта учасників цього процесу виглядають негідниками, що в окремих випадках призводить навіть самосуд.

Відсутність єдиних правил етики судового процесу для суддів, адвокатів і прокурорів.

Пані Ющенко у зв’язку із цим зазначила, що на відміну від суддів та прокурорів законодавство не містить стосовно адвокатів такого багатогранного критерію сумісності посади, як «доброчесність», який, серед іншого, містить умову співмірності доходів та витрат. Замість цього визначення використовується термін «добросовісність», який містить лише вимогу щодо ретельності підготовки адвокатом доручень клієнта.  Такий підхід став певною проблемою для деяких адвокатів-кандидатів на посаду судді Верховного Суду, які, приміром, отримували винагороду від клієнтів «у конвертах» та роками ухилялись від сплати податку на доходи. Тому доброчесність повинна сприйматись однаково для всіх юридичних професій.

На конференції підіймалось питання актуальності відеофіксації судового процесу в Україні. За словами пана Батрина, в США, наприклад, в судовому засіданні за загальним правилом відеозйомка заборонена взагалі. Там можна робити лише певні замальовки  під час засідання, а ЗМІ запрошуються лише під час розгляду резонансних справ. Проте в Україні зовсім інша ситуація. У нас, на жаль, відсутнім є високий рівень довіри громадян до системи правосуддя. Тому відеофіксація судового процесу є доцільною з огляду на те, що таким чином підвищується авторитет судової влади в очах громадськості, а суддя має зайвий стимул більш ретельно слідкувати за тим, щоб процес відбувався належним чином.

Крім того, була піднята проблема надмірного використання сторонами процесу формулювання «на розсуд суду». Таким чином, учасник процесу демонструє свою некомпетентність або байдужість до судового розгляду. Представник Генеральної прокуратури Ігор Приміч  зробив пропозицію, що  формулювання сторонами «на розсуд суду» є коректним, але до нього слід додати «…але прошу врахувати…» і наступні аргументи сторони.

В Резолюції конференції учасниками були зроблені, зокрема, такі пропозиції щодо підвищення ефективності і незалежності функціонування системи правосуддя:

-обов’язок тлумачення та роз’яснення правил суддівської, адвокатської та прокурорської етики покласти на відповідні постійно діючі органи професійного самоврядування (Рада суддів, Рада адвокатів, Рада прокурорів), взаємодія яких забезпечить єдність етичних стандартів поведінки представників цих правничих професій;

-  активізувати процес практичного формування морально-етичних вимог серед усіх учасників судового засідання залежно від ступеню їх залучення у процес, а саме: суддів, адвокатів, прокурорів, для яких судова діяльність пов’язана з виконанням професійних обов’язків;  експертів, спеціалістів, перекладачів, які, маючи спеціальні професійні знання, можуть періодично залучатись до участі в судовому засіданні;  осіб, для яких участь у судовому засіданні носить тимчасовий характер (присяжні, потерпілі, представники сторін, персонал органу пробації і т. д.);  осіб (громадян), які беруть участь в судовому розгляді епізодично (свідки, правозахисники, представники громадських організацій); інших осіб, присутніх у відкритому судовому засіданні, але які не мають процесуального інтересу до справи, в тому числі журналістів;

- розробити єдині правила етики судового процесу для адвокатів, суддів та прокурорів;

- громадським організаціям, які практикують здійснення громадського контролю за процесом відправлення правосуддя у взаємодії із Громадською радою доброчесності розробити і прийняти правила етики та поведінки представників громадськості, а також забезпечити ознайомлення з ними останніх;

- з урахуванням європейської практики запровадити використання мантій у судовому засіданні не лише суддями, а й прокурорами й адвокатами;

- вищим навчальним закладам запровадити спеціальний курс з основ судової етики за магістерської програми «право».

На думку учасників заходу, урахування зазначених пропозицій сприятиме створенню дієвої системи судочинства, яка відповідатиме кращим європейським зразкам, що забезпечить упевнений розвиток України як правової держави з ефективно функціонуючою авторитетною та незалежною судовою владою. 

Підсумовуючи результати конференції, слід зазначити, що порушення норм судової етики пов’язується часто з  прийняттям потрібного для зацікавленої особи рішення. Проте, навіть отримавши важливу перемогу у такий спосіб в окремій справі, порушення руйнує правовий порядок, а за таких умов відповідальність має нести не лише особа, яка припустилася порушення, але й усі сторони та учасники судового процесу, склад суду, які залишилися байдужими до цього під час здійснення правосуддя у конкретній справі.  

Денис Григоров, Українське право

Джерело: ukrainepravo.com
26.11.2017

Сьогодні
21 січня 2018

Анонс подій:

 



Архів заходів Центру>>


Опитування (архів)


підписатися на        розсилку новин з сайту
підтвердити підписку
нагадати пароль
відписатися



Наші публікації:

Архів публікацій>>


Вийшов новий номер Віснику Центру суддівських студій присвячений монiторингу доступностi, ефективностi та неупередженостi правосуддя в Українi


 
© 2001-2016. Центр суддівських студій. При копіюванні матеріалів та/або розміщенні їх у будь-якому інформаційному виданні -
посилання на Центр суддівських студій обов'язкове. E-mail: info@judges.org.ua, judges@i.com.ua

Підтримка сайту: Швейцарська Конфедерація