Голова Верховного Суду України звернувся до Президента з проханням застосувати право вето до Закону України «Про судоустрій і статус суддів»
У своєму листі на ім’я Президента України Василь Онопенко звертається до Віктора Януковича як до гаранта додержання Конституції України, прав та свобод людини та громадянина і просить запобігти системному руйнуванню засад вітчизняного правосуддя й істотному зниженню рівня судового захисту в державі.
На переконання Голови Верховного Суду, такі негативні наслідки настануть у разі набрання чинності ухваленим Верховною Радою України 7 липня 2010 року в цілому Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон).
Законом передбачається по-новому визначити організацію здійснення правосуддя, систему судів загальної юрисдикції, статус суддів, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування, а також установити систему і загальний порядок забезпечення діяльності судів. Крім того, Законом вносяться зміни до всіх процесуальних кодексів та ряду інших законів.
Як наголошує Василь Онопенко, аналіз змісту Закону свідчить про те, що ряд його концептуальних положень не відповідає визначеним Конституцією України основним засадам функціонування судової влади, здійснення правосуддя, побудові судової системи, гарантіям незалежності суддів та права громадян на судовий захист.
Закон містить численні юридично не обґрунтовані положення, прогалини, внутрішні суперечності, що унеможливлює належне врегулювання правових засад судоустрою, статусу суддів та судочинства відповідно до Основного Закону України та міжнародних стандартів у сфері правосуддя.
До речі, на це ще на етапі підготовки проекту Закону до першого та другого читання вказували фахівці Головного науково-експертного та Головного юридичного управлінь парламенту, провідні вітчизняні науковці та міжнародні експерти. Проте їх зауваження та пропозиції було проігноровано.
У листі Голова Верховного Суду акцентував увагу Глави держави на основних концептуальних зауваженнях до Закону, а також на тих його положеннях, які не відповідають Конституції України та міжнародним стандартам, зокрема висновкам Венеціанської комісії.
Так, не відповідає визначеним Конституцією України організаційним засадам побудови системи судів загальної юрисдикції запропонована Законом система судоустрою – запровадження повної (суцільної) спеціалізації судів, утворення нового вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ. Суперечать Конституції і положення Закону, якими звужується компетенція та знижується процесуальний статус Верховного Суду України. За новим законом усупереч статті 125 Конституції Верховний Суд фактично перестає бути найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції.
Суперечать статті 10 Конституції України, відповідно до якої державною мовою є українська мова, положення Закону, якими передбачено, що в судах, поряд з державною, можуть використовуватися регіональні мови або мови меншин.
Не відповідає положенням Конституції України норма Закону про наділення Президента України правом переведення судді, обраного безстроково, з одного суду до іншого того самого рівня і спеціалізації, а також правом ліквідації судів (Основним Законом не передбачено таких повноважень Президента України).
Закон також наділяє органи та посадових осіб, які не належать до судової влади, значним обсягом повноважень щодо організації діяльності судів, визначення судоустрою та статусу суддів поза встановленою Конституцією України їх компетенцією. Таким чином створюються передумови для неправомірного впливу на суд, втручання у діяльність судових органів та суддів, порушення принципів незалежності суддів і самостійності судів. Йдеться, зокрема, про продовження Законом практики неправомірного розширення повноважень Вищої ради юстиції, наділення міністра юстиції правом визначати кількість суддів у судах.
Законом суттєво звужується обсяг гарантій прав громадян на судовий захист (значно скорочуються строки позовної давності, терміни апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, знижується рівень гласності та відкритості судового процесу тощо), що є неприпустимим згідно з частиною третьою статті 22 Основного Закону України.
На переконання Голови Верховного Суду, Закон створює передумови і несе серйозні загрози посягань на незалежність судової влади, а також гарантоване Конституцією України право громадян на судовий захист. Крім того, Закон є суттєвим кроком назад в утвердженні України як демократичної та правової держави, що неминуче негативно позначиться на іміджі нашої держави в очах міжнародного співтовариства.
На основі викладеного Василь Онопенко просить Президента України застосувати право вето до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
ПРЕС-СЛУЖБА ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Підтримка сайту: Швейцарська Конфедерація