Олександр Лавринович: Перш, ніж лагодити правосуддя, важливо полагодити його механізм   Бурхливі дискусії щодо перебудови третьої гілки влади, які велися починаючи з 1992 року, добігли кінця. Судова реформа - на старті. Про цілі та засоби її реалізації розповів голова робочої групи з питань судової реформи, Міністр юстиції України Олександр Лавринович: У будь-якій демократичній країні основною метою реформ судоустрою є створення належних гарантій захисту прав та інтересів громадян об’єктивним, неупередженим та незалежним судом. Ще на початку незалежності нашої держави Верховною Радою було схвалено Концепцію судово-правової реформи в Україні. З прийняттям у 1996 році Конституції, яка визначила основні засади побудови судової системи України та інші питання судоустрою, стартував новий етап розвитку судової гілки влади. 18 років в країні тривають дискусії навколо судової реформи. Однак, законодавчі кроки, що були проведенні в сфері судочинства за цей час, лише погіршили можливості судового захисту прав громадян, рівень довіри до судової влади впав у країні до критичної відмітки. В суд не за рішенням, а за правдою Саме тому, після проведення президентських виборів 2010 року, питання проведення в Україні судової реформи стало одним із пріоритетних завдань нової влади. З перших днів розпочалася ґрунтовна робота, спрямована на комплексне та системне реформування судової системи. Результатом став ухвалений 7 липня 2010 року Верховною Радою України Закон України “Про судоустрій і статус суддів”, який покликаний полегшити доступ громадян до правосуддя, спростити судові процедури, підвищити кваліфікацію суддівського корпусу та надати суддям відповідні гарантії роботи. Також положеннями нового Закону дають зрозуміти суддям, що порушення ними законів або зловживання правом не залишатиметься безкарним. Важливо відзначити, що положення вказаного Закону максимально враховують рекомендації Венеціанської комісії "За демократію через право", рішення Європейського суду з прав людини стосовно порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом, а також усувають всі недоліки у сфері судоустрою та судочинства, які виникали до прийняття цього Закону. Зокрема, Законом передбачено створити в Україні єдину систему касаційної інстанції на чолі з відповідними вищими судами, що в свою чергу забезпечуватиме сталість судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, як того вимагає Європейська конвенція з прав людини і основоположних свобод та практика Європейського суду з прав людини. З цією метою запропоновано створення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, який нарівні з Вищим адміністративним судом України та Вищим господарським судом України функціонуватиме як суд касаційної інстанції. При такій побудові системи судів головною функцією Верховного Суду України буде забезпечення єдності судової практики. Цим самим вирішиться проблема трьох різновидів системи касаційного перегляду (перегляд в касаційному порядку судових рішень загальних судів, перегляд вищими спеціалізованими судами, “повторна касація”), що відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 11 березня 2010 року № 8-рп/2010. Передбачається ліквідувати військові суди, існування яких не лише виходить за межі правового поля України, окресленого Конституцією, а й не відповідає досвіду розвинутих європейських демократій, про що вже зазначала Венеціанська комісія у своєму висновку на один із законопроектів про судоустрій, та суперечить практиці Європейського Суду з прав людини. Головне не участь, а процес Новели у судоустрої потягли за собою суттєві зміни у процесуальному законодавстві. Основним спрямуванням запропонованих змін до процесуальних кодексів є підвищення доступності правосуддя та оптимізація судових процедур. Зокрема, суттєво скорочуються терміни розгляду справ в апеляційній та касаційній інстанціях. Наприклад, термін касаційного розгляду скарги в господарському процесі зменшується в два рази – з двох до одного місяця. В адміністративному та цивільному процесах закріплено право особи подавати апеляційну скаргу без подання попередньої заяви про апеляційне оскарження. Запроваджуються нові підходи в адміністративному процесі до інформування учасників процесу про судовий розгляд. А судді хто? Закон внормовує принципово нові підходи до підготовки, добору та призначення суддів. Механізм добору суддів побудований на засадах конкурсності та прозорості, що обмежить політичний чи корупційний вплив. Відповідно до положень Закону повноваження щодо добору кандидатів на посаду судді належить Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, більшість у складі якої становитимуть судді. Процедура призначення судді на посаду вперше, серед іншого, включатиме проходження спеціальної підготовки як теоретичної, так і практичної; складання кваліфікаційного іспиту шляхом анонімного тестування; формування рейтингу кандидатів та зарахування їх до резерву на заміщення вакантних посад суддів; розміщення інформації про результати кваліфікаційного іспиту на офіційному веб-порталі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Запропонована Законом процедура забезпечить можливість формування суддівського корпусу виключно з числа професійно підготовлених для цієї роботи осіб, усуваючи при цьому можливі корупційні ризики. Крім того, відповідно до висновків Венеціанської комісії участь Президента України у процедурі призначення особи на посаду судді полягатиме лише у перевірці додержання процедури добору і призначення суддів. Відповідно до вимог рішення Конституційного Суду України у справі про призначення суддів на адміністративні посади Законом врегульовано механізм призначення суддів на адміністративні посади. Так, передбачається, що голова місцевого суду та його заступник, голова апеляційного суду, та його заступники, голова вищого спеціалізованого суду та його заступники призначатимуться на посади строком на п’ять років із числа суддів цього суду та звільнятимуться з посад Вищою радою юстиції за пропозицією відповідної ради суддів. При цьому, Прикінцевими положеннями цього Закону вносяться зміни до Закону України “Про Вищу раду юстиції”, відповідно до яких більшість у складі Вищої ради юстиції становитимуть судді. До суто церемоніального характеру спрощено процедуру призначення суддів Президентом України та обрання суддів Верховною Радою України - основними стають рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради юстиції. Якщо право шкутильгає на ліву ногу Вирішуючи нині існуючі проблеми з питань притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності Законом визначено чіткий перелік підстав для дисциплінарної відповідальності суддів, уповноважено Вищу кваліфікаційну комісію суддів, яка діятиме на постійній, на прийняття рішень щодо дисциплінарної відповідальності суддів. Згідно з положеннями нового Закону кожна особа матиме право звернутись до Вищої кваліфікаційної комісії зі скаргою на неправомірні дії суддів. Щоб забезпечити оперативний та ефективний розгляд питань відповідальності суддів при цій комісії функціонуватиму служба дисциплінарних інспекторів, які за дорученням члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України попередньо аналізуватимуть заяви та повідомлення про неправомірні дії суддів. Крім того, передбачається ліквідувати територіальні кваліфікаційні комісії, а їх повноваження передати Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, що оптимізує процедуру розгляду питань, пов’язаних із дисциплінарною відповідальністю. З метою унеможливлення впливу голови суду на суддів відповідного суду Законом передбачається запровадження в усіх судах загальної юрисдикції автоматизованої системи документообігу та розподілу справ. При цьому, голови судів позбавляються можливості у будь-який спосіб впливати на матеріально-технічне забезпечення суддів відповідного суду, а також будь-яких процесуальних важелів впливу на розгляд справи. Кошти на вагах правосуддя Законом пропонуються нові підходи до фінансування судів з метою забезпечення незалежності судової влади. Так, видатки на утримання судів передбачатимуться у законі про державний бюджет безпосередньо по кожному місцевому, апеляційному та вищому спеціалізованому суду. Такий порядок дозволить реально передбачати необхідний обсяг видатків для здійснення правосуддя судами. Крім того, розпорядником цих коштів будуть апарати судів, а не Держана судова адміністрація. Відповідно до вимог Конституції України на рівні Закону встановлено розміри заробітної платні судді. Зокрема, чітко встановлені розміри посадового окладу судді та всі складові заробітної плати. Так, посадовий оклад судді місцевого суду визначається у прив`язці до розміру мінімальної заробітної плати, що забезпечить щорічне збільшення зарплати судді разом зі збільшенням розміру мінімальної заробітної плати. Положення Закону в цій частині вирішать існуючу проблему із нечітким механізмом матеріального забезпеченням суддів *** Проект закону про судоустрій та статус суддів чітко віддзеркалює ті позиції, які знайшли відображення у передвиборній програмі Президента України - доступність судочинства, визначеність судових рішень, підвищення професіоналізму суддів, мінімізацію корупції у судовій сфері. У державі існує очікування, що вже найближчим часом почне істотно змінюватися не лише якість судової системи в цілому, а й робота кожного судді зокрема. Саме для цього й створювалися відповідні нормативні можливості. А незабаром стартує й наступний етап реформи: чекає своєї черги ухвалення нового Кримінально-процесуального кодексу, нового закону про прокуратуру. Відповідь на ці виклики країна отримає вже восени. Міністр юстиції України Олександр Лавринович Джерело: www.minjust.gov.ua 29.07.2010