Учора в секретаріаті Президента під головуванням Віктора Ющенка відбулася нарада, присвячена проведенню судової реформи. До участі в ній було запрошено голову Конституційного Суду Андрія Стрижака, голову Верховного Суду Василя Онопенка, голову Ради суддів Петра Пилипчука та голів апеляційних судів України.
Однак ще до її початку намітилася конфліктна лінія між Президентом та представниками судової гілки влади. Зокрема, голова Верховного Суду В. Онопенко та голова Ради суддів П. Пилипчук, підтримавши ініціативу В. Ющенка, закликали главу держави провести обговорення перспектив проведення судової реформи під час запланованого на 4 березня засідання Ради суддів України.
Та оскільки місцем проведення наради із суддями так і залишився секретаріат Президента, то вчора прес-служба Верховного Суду розповсюдила з цього приводу заяву В. Онопенка, в якій голова Верховного Суду кваліфікує призначення вказаної наради у секретаріаті Президента як «порушення конституційного принципу поділу державної влади, відвертий вияв неповаги до суддів як носіїв судової влади, ігнорування правових засад діяльності судів», оскільки Конституція чітко визначає, що суди і судді Президенту не підпорядковані й не підзвітні. «Для нас, зрештою, не важливо, де саме мають відбуватися заходи за участю суддів, присвячені розв’язанню актуальних проблем правосуддя. Але принциповими при цьому є два моменти: по-перше, це має робитися в межах повноважень учасників заходів та з дотриманням законодавчих положень щодо статусу суддів; по-друге, ці заходи мають насправді зумовлюватися вболіванням за стан справ у сфері правосуддя. І ще одне: вважаю неприпустимим «використання» певними ділками від політики суддів для «освячення» авантюрних законопроектів чи як «масовки» у їхніх дійствах, які не мають нічого спільного ні з вирішенням реальних проблем судочинства, ні з проведенням справжньої судової реформи», — цитує голову прес-служба Верховного Суду.
У цьому зв’язку варто згадати події 2008 року, коли В. Онопенко застерігав В. Ющенка стосовно його «прагнення узаконити неконституційні і неправові положення», які мають скласти основу функціонування судової влади. Зокрема, він звинуватив Президента у «проштовхуванні» законопроектів про судоустрій і статус суддів, які передбачають «встановлення тотального контролю над судами і суддями» та «створення «нормативно-правових» можливостей для неправомірного використання судів у політичній боротьбі, задоволення приватних та корпоративних інтересів».
Утім, незалежно від того, як розвиватиметься дискусія надалі, очевидно, що доля судової реформи насамперед залежатиме від політичної волі Верховної Ради. І одним із найближчих кроків у цьому напрямі має стати проведення 18 березня цього року парламентських слухань «Про стан правосуддя в Україні».
Сергій ЛАВРЕНЮК
Підтримка сайту: Швейцарська Конфедерація