МІЖНАРОДНИЙ ФОНД
УКР ENG
 
news
/Forum/0_Forum.php

 

Швейцарська Конфедерація

 

 

 

 

 Дайджест  /  

 

Психолог при НШСУ Анна Савченко: "Ініціаторами ідеї психологічної допомоги виступили самі судді"

 

З квітня цього року при Національній школі суддів України в Києві запрацював кабінет психолога. Його двері відкриті як для суддів, так і для працівників апарату. Наразі це єдина така ініціатива в країні. Тож всі бажаючі поділитись своїми думками з професіоналом змушені їхати до столиці. “Закон і Бізнес” вирішив зустрітись з Анною Савченко, яка надає психологічну підтримку служителям Феміди. Ми поцікавились, наскільки затребуваними є послуги психолога серед українських суддів та чи варто запроваджувати подібні кабінети в регіонах.

- Розкажіть, будь ласка, як все починалось? Хто виступив з ініціативою відкрити кабінет психолога при Національній школі суддів?

-  Спершу НШСУ запросила мене до співпраці як лектора та наукового співробітника. Читаючи лекції суддям, я мала можливість спілкуватися з ними особисто та зрозуміти, наскільки їм цікаві психологічні аспекти не лише в професійній, але й в особистісній сферах. Щоразу судді висловлювали побажання про можливість отримувати професійну психологічну допомогу. Тому я винесла це питання на розсуд керівництва і вже з квітня 2015 р. запрацював кабінет психолога. Таким чином, можна сказати, що ініціаторами ідеї психологічної допомоги виступили самі судді.

Зауважу, що для України це нова практика, і це ще один крок, що наближує систему суддівської освіти до міжнародних стандартів. В ідеалі ми маємо прямувати до організації системи психологічного забезпечення суддівської діяльності, яка включає в себе: професійний психологічний відбір кандидатів на посаду судді, професійно-психологічну підготовку цих кандидатів,  і безпосередньо психологічний супровід працюючих суддів.

Спілкуючись з колегами-викладачами, які переважно самі є суддями, можна зробити висновок, що потреба звертатись за психологічною допомогою у суддів виникає досить часто. Вони тягнуться туди, де є така можливість, зокрема, навіть до своїх колег, які колись працювали психологами. В мене є цілком конкретний випадок з практики, коли знайома, яка довгий час працювала психологом, перейшла на роботу в суд і ось до неї тепер постійно звертаються за порадами (що по суті є психологічним консультуванням) як новопризначені, так і більш досвідчені судді.

- Ви працюєте на цій посаді вже майже рік. То чи свідчить Ваша практика тут, що потрібно відкривати аналогічні кабінети на рівні регіонів?

- Мабуть варто поцікавитися в першу чергу у самих суддів. Але така необхідність в тих умовах, які на сьогодні склалися, видається мені актуальною. Особливо це стосується регіонів, представники яких телефонують з подібним запитом: просять порадити психолога в регіоні, розпитують про методи моєї роботи. Зауважу, представники регіонів, хоч і рідко, та все ж записуються на консультацію саме під час перебування на навчанні в НШСУ. З урахуванням зазначеного, мені здається доречним відкривати такі кабінети в регіонах, адже не кожен може дозволити собі візити в столицю.

Я дуже позитивно оцінюю той факт, що у суддів з'явилася можливість сформувати власне уявлення про психологічну допомогу. Це важливо, зокрема, з огляду на вже сформований стереотип у суспільстві, що  суддя – це, такий собі еталон людини, наділеної владними повноваженнями. Вважається, що суддя повинен відповідати певному образу і з цим дуже непросто справлятись насамперед самим суддям. Серед суддів існує певне упередження, що звертатися по допомогу до психолога – це визнавати власну неспроможність впоратися з проблемою. Але насправді це свідчить про психологічну зрілість особистості та високий рівень професіоналізму. Адже це питання відповідальності перед собою та іншими. Чим довше  людина, яка відчуває певні психологічні складності, зволікає з отриманням професійної психологічної допомоги, тим суттєвіші згубні наслідки. У випадку з суддями, це ще й наслідки для суспільства, адже він покликаний служити людям. І треба мати мужність, щоб визнати межі власної компетенції та своєчасно звернутися за допомогою до фахівця.

Окремо відзначу ситуацію з люстрацією, яка несе додаткове психологічне навантаження, загострюючи питання особистісної відповідальності за розуміння тих змін, яких очікує від суддів суспільство, та їх готовності до цих змін.

- Я так розумію, судді приходять до Вас з такими питаннями?

- Їх це турбує, звичайно. Це дуже суттєвий дестабілізуючий психіку фактор, який змушує суддів замислитись над тим, як далі жити, як справлятись з невизначеністю, в якому напрямку рухатися, де брати ресурс. Як психолог я допомагаю їм відшукувати відповіді на ці непрості запитання.

- Скільки осіб звернулись до Вас за консультацією? Чи фіксуються якісь дані щодо особи, яка звернулась до Вас - суд наприклад (місцевий, апеляційний, загальної юрисдикції), чи регіон?

- Звертаються представники з різних судів та регіонів, різних вікових категорій, як жінки, так і чоловіки. Щодо кількості тих, хто звернувся, то зауважу, що ми не проводили підрахунок, як власне і аналіз щодо категорій віку, посади, регіону тощо. Нашою метою є не статистика, а конкретна психологічна допомога тим суддям та працівникам апарату, хто в ній потребує. Психологічне консультування є анонімним, а це не передбачає надання повної інформації від клієнта. Звісно, він називає своє ім’я і будь-яку іншу інформацію, яку вважає за потрібне, але ніяких офіційних паперів ті, хто звертається, не підписують.

Як Вам відомо, психологи дуже уважно ставляться до особистої інформації та до теми конфіденційності. Хоча в мене навіть подекуди складається враження: судді – це така категорія клієнтів, яка до питання конфіденційності ставиться ще обережніше, ніж сам психолог. На підтвердження цих слів можу сказати, що жодного разу я не отримувала запиту на стаціонарний телефон у НШСУ, всі, хто мав бажання отримати консультацію, телефонували на мій мобільний номер.

Процедура звернення досить проста: бажаючий телефонує і ми разом визначаємось з часом та датою зустрічі. Вже в процесі першої зустрічі стає зрозумілим, чи варто зустрічатися повторно.

- Я розумію, що Ви не ведете облік, тих, хто звертається, але можете хоча б приблизно назвати кількість осіб, які звернулись за допомогою?

- Хтось звертається один раз, хтось приходить декілька разів, хтось лише телефонує та отримує інформацію по телефону. Як бачите, можна рахувати кількість, а можна рахувати звернення. Звичайно, це невелика кількість, якщо ми будемо порівнювати з загальною чисельністю суддівського корпусу та працівників апарату судів нашої країни. Але я впевнена, що це лише питання часу.

- Працівники апарату звертаються до Вас?

- Так. На відміну від суддів, вони вільні від суспільного тиску. Але проблем, з якими вони стикаються, працюючи в судовій системі не менше. Це і надмірне навантаження, і низька зарплата, а іноді особистісні якості самих суддів, з яким доводиться працювати, до прикладу, їх помічникам. До речі, цікавий досвід в напрямку налагодження командної роботи між працівниками апарату судів та самими суддями втілюється у Вінницькому апеляційному адміністративному суді. Там, наскільки  мені відомо, існує посада психолога та проводиться активна робота, як індивідуальна, так і у формі групових тренінгів. Ця робота направлена на підвищення ефективності діяльності суду саме через налагодження міжособистісної взаємодії у професійному середовищі.

- Ви чи Школа суддів не збираєтесь ініціювати відкриття таких кабінетів в регіонах? Адже з огляду на кількість суддів та працівників апарату одного кабінету в столиці недостатньо.

- Не виключаю, що незабаром питання щодо відкриття може бути поставлене на порядок денний. Тим паче, що вже є певний досвід в цьому напрямку. Ініціаторами повинні виступити все ж таки судді та працівники апарату, тому що саме вони в цьому зацікавлені. Ми ж можемо лише підтримати їх ініціативу.

- Якщо припустити, що така ініціатива все ж буде, то яким чином краще організувати таку психологічну підтримку? Шляхом відкриття відповідних кабінетів чи, можливо, укладення відповідних договорів з психологами, які консультуватимуть працівників суду?

- Це можливо в будь-яких варіантах. Думаю, якщо буде відповідний запит, то й спосіб задоволення потреби буде знайдений.

- Наразі непоодинокими є випадки фізичного тиску на суддів — зали суду барикадують, погрожують підірвати, подекуди до певних дій змушують і безпосередньо суддів. Чи є сенс з огляду на все це розробляти рекомендації щодо поводження в таких ситуаціях? Чи все знову буде впиратись в певні особистісні характеристики особи?

- Так, у більшій мірі наслідки таких ексцесів для психіки будуть залежати від рівня її  стресостійкості. Але навіть суддя з «міцними нервами» може не впоратися без спеціальної підготовки. Хочу сказати, що самих лише рекомендацій тут буде замало. Саме тому, цей фактор було враховано в підготовці суддів НШСУ. На сьогодні розробляється курс психологічної адаптації до суддівської діяльності, одним з компонентів якого є питання поводження особи у стресових ситуаціях. Особливість цього курсу полягає у новому форматі.

Це – одноденний тренінг, який  включає в себе лекційний матеріал, практичні завдання та вправи на формування та розвиток практичних навичок і вмінь. Навчання за такою інтерактивною формою дозволить оволодіти не лише знаннями, а й психологічними техніками внутрішньої та зовнішньої саморегуляції емоційних станів. Особливо це важливо у  психотравмуючих обставинах, про які Ви зазначили.

- Цей курс готується в рамках підготовки кандидатів в судді?

- Цей курс, розробка якого завершується, включений до програми спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді. Що ж стосується працюючих суддів, то у програми підтримання та підвищення їх кваліфікації включено лекції, які теж певним чином охоплюють тему оптимізації впливу стресу на психіку. До прикладу – професійне вигорання та професійна деформація. Окрім того, для працюючих суддів та працівників апарату судів в НШСУ працює цей кабінет психолога. Тобто вони можуть безпосередньо звернутися за психологічною допомогою.

- Окресліть, будь ласка, типові питання з якими до Вас приходять працівники суду.

- Переважно звертаються з особистими проблемами: відносини з близькими, конфлікти у взаємодії, власний кризовий стан. Більшість озвучених проблем, які стосуються спілкування з професійним середовищем, насправді пов’язані з особистісними якостями самої людини. Просто клієнт не завжди це усвідомлює.

- Як часто в розмові виринають останні події в державі (люстрація, новий Закон про державну службу, фінансування)?

- Все це є фактором, який додає стресу. Треба розуміти, в яких умовах перебувають судді – публічний осуд, негативні висловлювання політиків та державних діячів, закиди преси, не до кінця зрозумілий процес первинного кваліфікаційного оцінювання суддів, їх фізичне перевантаження, підвищений інтерес суспільства до діяльності та стилю життя суддів. Можна сказати, що судді зараз перебувають у стані хронічного стресу і всі по-різному намагаються з цим справлятися. Перед суддями постало завдання адаптуватися не тільки до існуючих змін, а й до очікуваних. А це потребує неабияких психічних ресурсів, адже обставини реальності вимагають перегляду життєвих цілей, цінностей, своїх уявлень та відношення до себе самого, до своєї роботи. Це досить складно, бо по суті – це зміна світогляду, ломка звичного способу мислення, тих стереотипів, які колись працювали, але тепер стали зайвим багажем. Тут часто доводиться працювати, пробираючись через болісні та неприємні почуття гніву, образи. Але ця складна робота винагороджується цінним результатом.

- Є якийсь зворотній зв'язок з клієнтами?

- Дуже часто людина приходить, не маючи конкретного запиту. Є лише розповідь про певну ситуацію чи взаємодію, яка не влаштовує або навіть є болючою. Саме зміна психологічного стану клієнта, а не самої ситуації – є показником успішної та ефективної роботи психолога. Якщо робота була побудована правильно, то людина знаходить відповіді, почуває полегшення та позитивну зміну емоційного фону, відчуває готовність діяти та впевненість у собі. Це і є ознака того, що потреби у подальших зустрічах з психологом більше не має. Мої клієнти лишаються в контакті зі мною.  Буває, звісно, що і на вулиці зустрічають та дякують.

- Судді, які переїхали з окупованої території, звертались до Вас за допомогою?

- Безпосередньо до мене не звертались, але я думаю, це пов'язано з тим, що їм та їх сім'ям активно пропонується допомога у відповідних психологічних центрах. А можливо вони ще не знають про психологічну допомогу, яка надається в НШСУ. Сподіваюсь, що наше інтерв’ю сприятиме кращій поінформованості суддів та працівників апарату.

НАТАЛІЯ ШНИР

Джерело: zib.com.ua
28.12.2015

Сьогодні
18 січня 2021

Анонс подій:

 

 

 


Архів заходів Центру>>

 


 

Опитування (архів)


підписатися на        розсилку новин з сайту
підтвердити підписку
нагадати пароль
відписатися



Наші публікації:

 

Архів публікацій>>

 


 

 
© 2001-2016. Центр суддівських студій. При копіюванні матеріалів та/або розміщенні їх у будь-якому інформаційному виданні -
посилання на Центр суддівських студій обов'язкове. E-mail: info@judges.org.ua, judges@i.com.ua

Підтримка сайту: Швейцарська Конфедерація