29 вересня 2010 року в Центрі суддівських студій відбувся круглий стіл з питань досудового ув’язнення.
Експерти проекту та представники цільових груп (Микола Сірий – старший науковий співробітник Інституту держави і права ім.. В. М. Корецького, кандидат юридичних наук; Валентин Зубар – заступник голови Апеляційного суду Київської області; Сергій Слинько – суддя Апеляційного суду м. Києва; Петро Кочерган – начальник управління із забезпечення взаємодії з Державним департаментом України з питань виконання покарань Міністерства юстиції України; Олександр Федорук – начальник управління Державного департаменту України з питань виконання покарань; Ігор Пацюк – заступник начальника управління Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ України; Марія Сіроткина - науковий співробітник Інституту держави і права ім. В. М. Корецького, кандидат юридичних наук; Наталія Верещінська –директор Центру суддівських студій; Алла Мукшименко – менеджер проекту «Підтримка пенітенціарної реформи в Україні»; Андрій Алєксєєв – експерт проекту; Тетяна Савченко – менеджер проекту) взяли участь в обговоренні наступних питань:
- Аналіз статистичних даних щодо застосування судами м. Києва та Київської області запобіжного заходу у вигляді взяття під варту у першому півріччі 2010 року;
- Підготовка пропозицій до законопроектів щодо змін статті 155 Кримінально-процесуального кодексу України;
- Методика проведення навчальних семінарів для суддів, слідчих та прокурорів:
- Синергія діяльності проекту та Державного департаменту України з питань виконання покарань у напрямку розробки пропозицій до законодавства;
- Діяльність проекту у другому півріччі 2010 року.
Аналізуючи статистичні показники діяльності судів, слідчих органів та прокуратури щодо застосування запобіжних заходів у кримінальному процесі в першому півріччі 2010 року, учасники дискусії зазначали, що здійснені у рамках проекту на попередньому етапі кроки по сприянню оптимізації співробітництва судів, слідчих органів, прокуратури та органів пенітенціарної системи почали позитивно впливати у напрямку скорочення строків кримінального провадження, та особливо під час судового розгляду (зрушення в оптимізації доставки підсудних на судові засідання; скорочення кількості осіб, які утримаються в СІЗО, пов’язане зі скороченням строків слідства та судового розгляду кримінальних справ).
Позитивними змінами у цьому півріччі є зменшення на 7-10 відсотків застосування запобіжного заходу у вигляді взяття від варту щодо неповнолітніх. В обох модельних регіонах на 3-7 відсотки зменшилась кількість звернень слідчих органів з поданнями про продовження строків тримання під вартою осіб на стадії досудового слідства.
Однак при наявності позитивних зрушень учасники круглого столу констатували загальний ріст порушених кримінальних справ та, відповідно, збільшення (м. Київ – на 17,4 %; Київська область – на 6,36 %) випадків обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. При зменшенні на 10-25 % кількості зареєстрованих умисних вбивств, тяжких тілесних ушкоджень, грабежів, розбоїв, випадків хуліганства та злочинів у сфері обігу наркотичних засобів різко зросла кількість зареєстрованих крадіжок (м. Київ – на 87,3 %; Київська область – на 130,8 %). Ця ситуація пов’язана не стільки з фактичним ростом злочинності, а скільки зі значним зменшенням межі настання кримінальної відповідальності за крадіжки.
Очікуючи подібні тенденції в аналітичному звіті, пропозиціях та рекомендаціях, що були підготовлені в рамках проекту та направлених на початку 2010 року цільовим групам (керівництво судів та слідчих органів модельних регіонів: м. Київ та Київська область), зверталась увага на необхідність дотримання більшої вмотивованості та обґрунтованості при обранні запобіжних заходів щодо осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, і особливо при скоєнні злочинів невеликої та середньої тяжкості. Однак, аналіз судової практики свідчить про наявність об’єктивних проблем із обранням запобіжних заходів, не пов’язаних з триманням під вартою щодо осіб, які підозрюються та обвинувачуються у скоєнні крадіжок. Дуже часто вказані особи вже неодноразово скоювали подібні злочини, а чинні законодавчі обмеження щодо застосування альтернативних ув’язненню запобіжних заходів щодо рецидивістів не залишають права вибору як слідчим, так і суддям.
Вирішення питань подальшого зменшення рівня репресивності при обранні запобіжних заходів у кримінальному процесі потребує нагальної зміни діючого законодавства та формування нових орієнтирів у судовій практиці (прийняття Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ відповідних роз’яснень).
Учасники круглого столу обговорили ситуацію щодо підготовки та розгляду парламентом законопроектів, що спрямовані на зміну чинного кримінального процесу. У зв’язку з діяльністю робочої групи з розробки нового Кримінального процесуального кодексу дещо зупинено просування змін до чинного законодавства через внесення окремих змін. Внесені пропозиції на сьогодні ще не розглянуто у профільних комітетах.
Учасниками дискусії були висловлені міркування, що в рамках проекту необхідно ретельно проаналізувати всі наявні законопроекти та, після оприлюднення, проект нового Кримінального процесуального кодексу, звернувши увагу на їх узгодження з конституційними гарантіями прав особи, міжнародними стандартами та наявністю достатнього рівня судового контролю на всіх стадіях кримінального процесу. Було досягнуто домовленості про обмін інформацією з цього питання представниками всіх цільових груп проекту.
При обговоренні питань порядку денного учасники круглого столу схвалили запропоновану методику проведення навчальних семінарів для суддів, слідчих та прокурор і звернулися з пропозицією до відповідних структур Міністерства внутрішніх справ України долучитися до подальшого методичного опрацювання вказаних заходів.
Також було досягнуто домовленості, що в рамках підготовки наступного аналітичного звіту проекту об’єднати зусилля проекту та Державного департаменту України з питань виконання покарань.
Підтримка сайту: Швейцарська Конфедерація