Актуальні питання практичного впровадження нового Цивільного кодексу   Днями в Академії адвокатури України відбувся семінар-тренінг для адвокатів на тему ”Впровадження нового Цивільного кодексу в Україні”, організований Академією адвокатури України, Центром суддівських студій та Центром міжнародного правового співробітництва (Нідерланди). На семінарі виступили такі провідні юристи-науковці як доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України Наталія Кузнєцова, доктор юридичних наук, професор Зорислава Ромовська, а також кандидат юридичних наук, доцент Олена Захарова, які ознайомили аудиторію (близько двадцяти адвокатів з різних регіонів України) з проблемними питаннями застосування окремих положень нового Цивільного кодексу України (далі – ЦК). Крім того, гості з Голландії (експерти однойменного з темою семінару українсько-нідерландського проекту) – професор Грегор Ван дер Бургт та суддя Вільма Ван Бентем – розповіли про досвід впровадження нового Цивільного кодексу у Нідерландах та пов’язані з цим випробування, які мали витримати усі їх співвітчизники, зокрема, адвокати. Наталія Кузнєцова у своєму виступі детально зупинилася на розгляді ст. 3 ЦК, що встановлює загальні засади цивільного законодавства. Особливу увагу доповідачка приділила таким зовсім новим для застосовчої практики принципам, як добросовісність, розумність та справедливість. Пані Кузнєцова повідомила, що добросовісність науковці визначають як прагнення сумлінно захистити цивільні права, розумність – як зважене вирішення питань, з урахуванням законних прав та інтересів усіх осіб (як позивача, так і відповідача, а також третіх осіб і суспільства в цілому), а справедливість – як встановлення нормами ЦК рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах та закріплення можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу. Але, як відзначила доповідачка, усе це поки що лише теоретичні міркування, оскільки нині жоден правовий акт не дає офіційного тлумачення наведених засад цивільного права. Тому добросовісність, розумність і справедливість кожен раз будуть тлумачити по-різному, і так буде доти, поки основоположні принципи ЦК не здобудуть свого законодавчо закріпленого визначення. Олена Захарова, яка розглядала загальні положення про зобов’язання, відзначила, зокрема, таку новелу цивільного законодавства, як запровадження у ч. 2 ст. 524 ЦК можливості визначення грошового еквіваленту зобов’язання в іноземній валюті. Проте доповідачка підкреслила, що це зовсім не означає загальну допустимість розрахунків у валюті – навпаки, розрахунки, за винятком зазначених у законі випадків, мають проводитися виключно у грошовій одиниці України (гривні), але тепер сторони, виражаючи грошове зобов’язання у національній валюті України, мають змогу одночасно визначити його еквівалент і у будь-якій стабільній іноземній валюті (скажімо, у доларах США чи євро), таким чином забезпечуючи дотримання своїх інтересів на випадок можливої інфляції. Наприкінці заходу голландські експерти відзначили, що уряд їх країни намагається надавати правову допомогу розробникам нового ЦК ще з 1993 року, оскільки розуміє, яка це важка справа – створення й впровадження нового основного акта цивільного законодавства (новий ЦК Нідерландів був прийнятий у 1992 році). Результатом же гості з Нідерландів цілком задоволені – вони кажуть, що не мають якихось кардинальних зауважень щодо змісту ЦК України й нині прагнуть лише щоб тлумачення його положень було однозначним та бажають українцям успішного завершення реформування усієї їх юридичної системи. Анжеліка Домбругова, "Юридичний вісник України", 29 жовтня -4 листопада 2005 року.

Архів публікацій>>