Попереднього ув'язнення може й не бути Учасниками семінару-презентації були слідчі Білоцерківського міського відділу та Білоцерківського районного відділу ГУ МВС України Київської області, представники білоцерківської міської та районної прокуратур, судді Білоцерківського міськрайонного суду. Головуючим презентації був голова Білоцерківського міськрайонного суду Володимир Санін. Цей Проект, який ще до свого початку викликав велику зацікавленість з боку українських відомств, вперше декларує намір конкретно використати потенціал відносно такого важливого юридичного процесу як застосування попереднього ув'язнення. Основна мета проекту - це впровадження заходів, які мають призвести до зменшення кількості ув'язнених у слідчих ізоляторах. Цілі проекту: проведення експерименту на базі двох модельних судів (м. Біла Церква та Оболонського районного суду м. Києва) з аналізу правової та інституційної ситуації (аналізу судових рішень) у сфері досудового ув'язнення; підготовка програм та проведення тренінгів для цільових груп (судді, слідчі та прокурори) по запровадженню у практику міжнародних норм та стандартів попереднього ув'язнення; розробка методичних рекомендацій щодо застосування попереднього ув'язнення та оптимізації цього процесу. Проект стосується одночасно двох основних проблем в Україні. Як не прикро, але попереднє ув'язнення в Україні застосовується щодо занадто великої кількості осіб, при чому тривалість перебування у слідчих ізоляторах надто довга. Однією з основних причин такого становища є те, що відповідні органи (прокуратура, суди) у дуже невеликому об'ємі користуються можливостями призначення альтернативних заходів, і тому звинувачувані дуже довгий час залишаються під арештом під час судового процесу. Щодо умов перебування у переповнених слідчих ізоляторах, то назвати їх несприятливими -- значить, висловитись дуже м'яко, отже вони, як фактор, потребують негайних змін у бік покращення. Проект має покращити процес попереднього ув'язнення комплексно. На базі модельного суду, яким обрано саме Білоцерківський міськрайонний, буде продемонстровано функціонування та потенціал застосування альтернативних заходів. Будуть створені групи експертів з числа представників всіх задіяних відомств, які регулярно аналізуватимуть наявну ситуацію . та судову практику у пілотному суді. Група розроблятиме рекомендації та тренінгові програми для цільових груп (судді, прокурори, міліцейські службовці). Використовуючи результати аналізу та рекомендації, потрібно буде розробити нові директиви стосовно .процедури попереднього ув'язнення та модернізації існуючого законодавства. Особливо слід відзначити, що вперше над одним проектом будуть працювати спільно три різні відомства - міліція, прокуратура та суд. Мова йде і про необхідність досягнення належного рівня довіри, яка при роботі з цими установами є однією з найважливіших передумов для успішної імплементації. Семінар, що відбувся у Білій Церкві, - не перший крок у реалізації унікального для правової системи України проекту. Так, 10 березня 2006 року відбувся круглий стіл за участю судців, прокурорів, слідчих, на якому було представлено хід реалізації проекту та обговорено питання налагодження взаємодії представників організацій, що задіяні у проекті. Експертами проекту було проведено відбір судових справ у модельних судах (Оболонському та Білоцерківському) для проведення узагальнення практики застосування запобіжних заходів. Міністерством внутрішніх справ України та Генеральною прокуратурою України було підготовлено та надано експертам проекту статистичні дані про практику затримання осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів та обрання щодо них запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (за 2002-2005 роки). На сьогодні експертами проекту (суддею Верховного Суду України С.М.Міщенко та науковим радником проекту М.І.Сірим) готується експертний звіт стосовно аналізу стану затримань в Україні за останні три роки, на підставі якого будуть підготовлені методичні рекомендації щодо експерименту. З метою набуття практики делегація зі складу працівників ВС, слідчих прокуратури та суддів (зокрема, Білоцерківського міськрайонного суду) незабаром вирушить до Швейцарії. Як відмічають організатори Проекту, дана кампанія - унікальна для правової системи України, оскільки орієнтована на інноваційні аспекти країн Заходу. Центром відштовху реалізації Проекту виступає особа, яка не повинна втрачати своїх гарантованих законодавством прав навіть під час попереднього ув'язнення. Згідно досліджень, процедура попереднього ув'язнення в Україні не відповідає «de-jure», і особливо «de-facto» вимогам Європейської конвенції з прав людини та надто далека від «західних стандартів». Це нерідко призводить до того, що кількість осіб, яким призначається такий захід як попереднє ув'язнення, є дуже великою (близько 40 000 по всій Україні) що, звичайно, є першою великою перешкодою на шляху покращення умов утримання. Згідно з принципами, викладеними у рекомендаціях Комітету міністрів Ради Європи, які стосуються строків попереднього ув'язнення та переповнення в'язниць, першочерговим завданням у моменті попереднього ув'язнення особи має бути забезпечення того, що утримання під вартою під час слідства буде застосовуватись у виключних випадках та з мінімальним терміном, виходячи з інтересів правосуддя. В значній мірі на кількість застосувань попереднього ув'язнення впливає діяльність слідчого органу (міліції), прокуратури та суду. Тобто, з різних причин не оптимальним чином використовується наявний передбачений законом потенціал для призначення альтернативних заходів. На сьогодні міліція, прокуратура та суд існуючі можливості для зменшення кількості застосувань попереднього ув'язнення використовують, на жаль, в недостатньому обсязі. Причиною цього можна назвати і фахову (нерідко) некомпетентність представників згаданих структур, і розбіжність у законодавчих теоретичних нормах і практичних часових можливостях, і елементарну відсутність схеми діалогу між органами досудового розгляду справи і суду... Тому Проект має ще одну спрямованість - звернути увагу відповідних структур на більш свідомий та дієвий підхід в питаннях призначення альтернативних заходів та сприяти їх активному застосуванню, а отже діяти узгоджено і вмотивовано. Мета цієї частини Проекту полягає в тому, щоб вказані відомства на місцевому рівні в період пілотного етапу аналізували, визначали та реалізовували свою діяльність не тільки а плані чітко структурованої співпраці, але із огляду на послідовне застосування потенціалу щодо призначення альтернативних заходів. Доповідь на тему «Стан застосування судами Київської області запобіжних заходів у вигляді взяття під варту» зачитав голова судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області Валентин Зубар. «За рік судами області розглядається 6,5 - 7 тисяч кримінальних справ, - зазначив пан Зубар. - Щодо вирішення питань про обрання запобіжного заходу, то на розгляд вноситься в середньому 1650-1700 подань, мова йде про суддів, які вирішують питання обрання запобіжного заходу для конкретної особи. З питання строків утримання під вартою, якщо брати в абсолютних цифрах, - це близько 600-650 осіб на даний час». Розкриваючи тему доповіді, В. Зубар акцентував на тому, що реально не завжди така міра запобіжного заходу як попереднє ув'язнення, спрацьовує на користь розкриття справи та винесення адекватного вироку. Адже особа, діючи вже із власних міркувань самозбереження, може йти на будь-які кроки, аби уникнути свого ув'язнення, а отже спричиняє низку правових та процесуальних «незручностей». З огляду на перспективність Проекту, голова судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області висловив велику надію на позитивні зрушення у існуючій (зокрема судовій), вітчизняній практиці у пункті саме попереднього ув'язнення особи. «Про особливості застосування чинного законодавства та статті 5 Європейської Конвенції прав людини (ЄКПЛ) в практиці Білоцерківського міськрайонного суду» виступив голова білоцерківського суду, Володимир Санін. «Говорячи про попереднє ув'язнення особи, потрібно спиратись на законодавчі норми, які регламентують особисті права і недоторканість, - зазначив Володимир Миколайович. - Саме про це говорить стаття 5 ЄКПЛ: кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Жодна людина не може бути позбавлена волі інакше ніж відповідно до процедури., встановленої законом, у кожному окремому випадку. Нерідко таку міру запобіжного заходу, як обмеження волі на 72 години (а отже й поміщення, особи до ізолятору) можна замінити підпискою про невиїзд, оформленням застави, але, на жаль, практика говорить про інше. Що відбувається у вітчизняних ізоляторах говорити не буду, але давайте дивитись реально: навіщо затримувати і поміщувати до ІТУ людину, яка, скажімо, вчинила незначне економічне правопорушення, і утримувати її разом з рецидивістами та вбивцями? Якому моральному тиску буде піддана ця особа і що з нею «можуть зробити»і за ці 72 години попереднього ув’язнення в ІТУ? До того ж, є маса напрямків, у яких може реалізувати себе особа, знаходячись під попереднім слідством. Чому б, скажімо, не долучити таку людину до громадських робіт на користь і суспільства, і міста?» Пан Санін зосередився і на випадках, у яких може бути використано попереднє ув'язнення. Це, зокрема, законне ув'язнення особи після її засудження компетентним судом; законний арешт або затримання особи за невиконання рішення суду або для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, передбаченого законом; законний арешт або затримання людини, здійснені з метою забезпечення її присутності перед компетентним судом органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення; затримання неповнолітньої особи на підставі законного розпорядження з метою виховного нагляду або законне затримання неповнолітньої людини з метою забезпечення її присутності перед компетентним правоохоронним органом тощо.«Не варто забувати, що особа, навіть взята під варту, - це людина, і вона має такі ж законогарантовані права і свободи, як кожен із нас», - зауважив В. Санін. На завершення семінару відбувся круглий стіл з обговорення моделі взаємодії органів розслідування, прокуратури та суду, спрямованої на удосконалення практики затримань та застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Ведучим діалогу виступив Микола Сірий - науковий керівник Проекту, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. В. Корецького НАН України. Проект має чітко сплановану поступову реалізації. На наступний період заплановано проведення круглого столу, підчас якого відбудеться презентація експертного звіту та обговорення методичних рекомендацій щодо проведення експерименту. Невдовзі відбудеться ще один семінар для суддів, прокурорів та слідчих на базі модельних судів (Оболонського та Білоцерківського), на якому буде обговорена практика застосування запобіжних заходів відповідно до ст.5 Європейської Конвенції прав людини та основних свобод. Для навчального стажування у Швейцарії формується група з числа суддів, прокурорів та слідчих (12 осіб, стажування планується з 24 вересня по 1 жовтня 2006 року). Після підготовки методичних рекомендацій буде розпочато моніторинг справ щодо застосування запобіжних заходів у модельних судах, та проведення тренінгів для цільових груп. Щоб досягти максимального ефекту стосовно реалізації мети Проекту, будуть створені експерти, групи з представників всіх структур (практики та науковці, які здійснюватимуть всебічний глибокий аналіз ситуації щодо попереднього ув'язнення та практику судочинства у пілотних судах, розроблятимуть практичні та науково обґрунтовані рекомендації та програми-тренінги для цільових груп (судді, співробітники міліції, прокурори). Для забезпечення реалізації проекту будуть підписані відповідні меморандуми про співробітництво з Верховним Судом, Генеральною прокуратурою, Міністерством внутрішніх справ та державним Департаментом з питань виконання покарань, експертні аналізи будуть регулярно оприлюднюватись та обговорюватися практиками. Результати наукових досліджень, як і оцінки нового практичного досвіду будуть підсумовані та передані керівництву органів, які відповідають за прийняття рішень (Верховний Суд, Генеральна прокуратура, Міністерство внутрішніх справ), з відповідними рекомендаціями. Очікується, що в результаті відповідними органами будуть розроблені нові директиви відносно процесу попереднього ув'язнення та модернізовано існуюче законодавство. Досвід пілотних судів буде поширений по всій Україні.   Ірина Максименко, газета "Копейка", №53 (337) від 18/07/06 .

Архів публікацій>>